Земля – вінець Всесвіту

Вже декілька віків походження і будова Сонячної системи хвилює учених. Особливо багато питань виникло в останні десятиліття, коли астрономи стали відкривати планети навколо інших зірок Галактики. Знайшлася ще одна копія Землі в сузір’ї Раку. Учені прийшли до парадоксальної думки.

Планета знаходиться поруч. Всього 41 світловий рік від Землі. Вона хоча і має подібність з нашої для життя людини навряд чи придатна.

Цю кульку я розфарбував в два кольори невипадково, річ у тому, що ця планетка обертається дуже близько до своєї зірки і постійно демонструє їй тільки одну свою півкулю. На одній стороні там завжди день, на іншій – ніч. Там, де день зірка нагріває поверхню планети майже до 2000 градусів – пояснює старший науковий співробітник Астрономічного інституту імені П. К. Штернберга Владимир Сурдин.

Знаходити планети у інших зірок стали всього пару десятиліть назад. Сьогодні відкритих екзопланет близько восьмисот. Проте, наша Сонячна система особлива. Тут ніби  спеціально створювалися умови щоб у результаті з’явилася людина!

Планети Сонячної системи рухаються по круговій орбіті, тобто не наближаються сильно до зірки і не віддаляються від неї. Тобто умови на них стабільні. У нас на Землі, завдяки цій круговій орбіті, температура підтримується постійна. А якби наша планета рухалася по витягнутій орбіті, то у нас півроку була б жара нестерпна, півроку – холод , – відмічає Владимир Сурдин.

А модель більшості відкритих планетних систем – це принцип матрьошки : зірка, потім найбільша планета, потім менше і менше. У нашій Сонячній системі першої від світила обертається крихітний Меркурій, а гіганти на зразок Юпітера і Сатурну – в середині списку.

Ще одне унікальна властивість Сонячної системи – по-науковому низька ентропійність.

У фізиці є такі закони, закони термодинаміки. Тіла намагаються розтратити свою енергію. Як правило, ті тіла, які ми зустрічаємо в інших системах, вони знаходяться в такому стані – скажено розтрачують свою енергію. А ось Сонячна система якось заспокоїлася, і в цьому стані вона перебуває вже 4 мільярди років , – захоплюється унікальністю Сонячної системи головний науковий співробітник Інституту космічних досліджень РАН Леонід Ксанфомалити.

Винятковість нашої системи, вважають астрофізики, потрібно шукати на самому початку, коли Сонце і планети тільки зароджувалися, а це були чотири з половиною мільярди років назад.

Була якась велетенська хмара, яка стискалася. У центрі утворилася зірка, потім планети. Так говорила теорія минулого, але виявилось, все набагато складніше. У процесі брали участь сусідні зірки, які іноді вибухали, створювали хвилі. Усе це призводило до того, що в якийсь момент ці протопланетние диски опинялися в нестандартних умовах. Швидше за все наша система формувалася в нестандартних умовах – припускає Леонід Ксанфомалити.

Проте, і це лише гіпотеза. Висувати ж фантастичні версії не в правилах вчених. Та все ж дивно, мільярди зірок, а такі сприятливі умови для життя сформувалися лише в Сонячній системі. Невже людина – вінець випадковостей?

А може люди – ця ланка велетенського природного ланцюжка, і точно так, як і ми спостерігаємо за життям акваріумних рибок, за нами теж хтось підглядає і вивчає?

Опубліковано у Збитки та придбання. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.